Буча – військовий злочин, чи вже геноцид

У кількох містах під Києвом, які покинула російська армія, було знайдено сотні тіл мирних жителів. Багато слідів свідчать про те, що їх жорстоко катували. Символом скоєних злочинів є місто Буча, розташоване приблизно за 6 км. від околиць Києва. Ця трагедія була виявлена ​​та оприлюднена українською владою одразу після виведення російських військ 29 березня 2022 року. Чи ці нелюдські дії є геноцидом? Чи на даний момент можна говорити лише про вчинення військових злочинів?

 

Світ шокувала новина про вбивства мирних жителів у Бучі та інших містах під Києвом

● Процес доведення фактів геноциду в суді може виявитися надзвичайно складним

● З уваги на те, що триває війна, провадження у справі не закінчится швидко

● Процес доведення вчинення злочинів проти людства або воєнних злочинів є значно простішим

 

Злочин, який сколихнув світ

 

Різня в Бучі стала шоком для міжнародної спільноти. Після виходу російських військ із міста були знайдені сотні тіл убитих мирних жителів. Декому з них зв’язали руки за спиною і вбили пострілами в потилицю. Modus operandi, тобто метод дії зловмисників, є ідентичний тому, який використовувався в Катині навесні 1940 року. Станом на 19 квітня 2022 року, загальна кількість тіл, знайдених у Бучі, перевищує 420.

 

Руанда, Боснія, Україна...

 

Юристи наголошують, що, окрім зібраних доказів, на даній стадії маємо справу з т. зв. „Crime of crimes – геноцидом, тобто з найгіршим із найгірших злочинів, оскільки він мотивований найнижчими мотивами, тобто ненавистю до певної групи людей, національності чи релігії. – Раніше геноцидом була признана різня в Сребрениці, під час якої було вбито понад 8 тисяч боснійських мусульман, чоловіків і хлопчиків – вбивства скоювали Збройні сили Сербії. Так само було в Руанді, де екстремісти племені хуту вчинили геноцид проти народів тутсі. Серед головних виконавців різні в Бучі вказуються генерали російської армії, в т.ч. один із воєначальників. Тим не менш, слід підкреслити, що для того, аби ці «діяння» російських військ були офіційно визнані геноцидом, це потрібно буде довести в судовому порядку, що не так просто зробити...

 

 

 

Чи так жорстокі дії відповідають ознакам геноциду?

 

Для того, аби надати докази, що це геноцид, треба довести, що існував конкретний намір знищити всю або частину етнічої групи. Саме про такий намір можна говорити в випадку, якщо зловмисникам було дано такий наказ. Або ж доказом вищесказаного може бути факт чи конкретні обставини, які свідчать про те, що намір знищити українське населення мав існувати. З огляду на це здається, що необхідно провести поглиблений правовий аналіз. Неможливо довести намір геноциду на підставі фотографій, зроблених невідомими особами чи навіть з інформації представленої в пресі чи телебаченні. Отримання доказів і пов'язані з цим процесуальні зобов'язання є відповідальністю компетентного судового органу, тобто Українського суду або Міжнародного кримінального суду. Також слід зазначити, що таке провадження триватиме довше, враховуючи те, що війна продовжується.

 

Злочин проти людяності

 

У світлі вищевикладеного слід підкреслити, що на даний момент набагато легше (з уваги на зібрані докази) довести, що «дії» російських військ у Бучі є злочином проти людства, якщо мова йде лише про неузгоджені з військовим керівництвом акти насильства з боку російських військових.

Одним із доказів у справі цілеспрямованого знищення українського населення  згідно з розпорядженнями російської влади може бути факт, що Володимир Путін підписав указ про надання 64-й мотострілецькій бригаді (тобто підрозділу, що здійснював ці жорстокі дії) почесного звання "гвардійської" за масовий героїзм, відвагу, стійкість і мужність.

0.168s / 6044.17 kB / 218 inc