Володимир Путін - кримінальна відповідальність перед Міжнародним кримінальним судом

Володимир Путін та інші представники влади Російської Федерації не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності перед Міжнародним кримінальним судом в Гаазі за злочини пов’язані з вторгненням в Україну. Зокрема, йдеться про відповідальність за саме розв'язання агресивної війни, а точніше – здійснення акту агресії, який за своїм характером, вагою та масштабом порушує Статут ООН.

З іншого боку, можлива є кримінальна відповідальність винних у вчиненні російської агресії за інші дії. Треба мати на увазі, що не зважаючи на те, що Росія відкликала свій підпис від установчого договору МКС у 2016 році, слід зазначити, що відповідно до домінуючої позиції у цьому відношенні важливим є те, що в 2015 році Україна погодилася включити свою територію під юрисдикцію МКС у частині:

- воєнних злочинів (не слід плутати зі злочином агресії, тобто розв'язанням агресивної війни),

- злочинів проти людства,

- геноциду.

Слід також зазначити, що переважає думка, згідно з якою в такій ситуації має значення місце діяння, тобто чи вищезгадані дії відбуваються на території країни, яка в даному відношенні є зв’язана Римським статутом.

Таким чином, за ці дії МКС може розпочати провадження та порушити справу проти громадян РФ, які приймають рішення або проти військових командирів, а за деякі дії видати ордер на арешт навіть проти т.зв. рядових військовослужбовців. З іншого боку, Міжнародний кримінальний суд не може притягнути до відповідальності за самі злочини агресії, тобто розв’язання агресивної війни, оскільки в цьому відношенні Україна не підлягає юрисдикції МКС, тобто не прийняла 2017 р. поправки до статуту МКС.

Як показує практика, видача ордерів на арешт МКС за воєнні злочини, злочини проти людства чи геноцид не означає, що держави, які визнають юрисдикцію МКС, будуть арештовувати та видавати таких осіб. Наприклад, у 2009 році МКС видав ордер на арешт президента Судану Омара аль-Башира за вчинення семи видів злочинів проти людства та воєнних злочинів, скоєних у Дарфурі. І хоча спочатку ордер на арешт де-факто забороняв йому покидати територію Судану (зі зрозумілих причин йому погрожували неминучим арештом у більшості аеропортів), інші країни невдовзі дозволили йому «відвідати» президента, порушивши тим самим свої зобов’язання перед МКС. Яскравим прикладом є Уганда, яка в 2010 році будучи головою оглядової конференції МКС запросила президента Судану.

Ордер на арешт мав би також показовий характер, якщо він cтосуватиметься російських політиків і, з великою часткою ймовірності, перешкоджатиме економічному співробітництву з Росією. Саме тому він має бути виданий у разі скоєння воєнних злочинів.

Президент України нещодавно повідомив (інформація від 27 лютого 2022 року), що Україна направила позов проти Російської Федерації до МКС та вимагає, зокрема, негайного зупинення військових дій Росії. Очевидно, що це геноцид, але детальні звинувачення зі сторони України наразі невідомі.

Слід зазначити, що існує актуальна позиція Міжнародного кримінального трибуналу в Гаазі щодо військових операцій, які Росія веде в Україні.

Як офіційно повідомив прокурор Міжнародного кримінального суду в Гаазі Карім Хан: "Я ознайомився з заявами, що виникають з попереднього ознайомлення з ситуацією в Україні - і підтвердив, що існують підстави для того, аби розпочати розслідування".

Слід зазначити, що прокурор також наголосив: після попереднього аналізу ситуації є підстави вважати, що воєнні злочини та злочини проти людства були скоєні в період з 2013 року, тобто в період, що передував поточним військовим діям в Україні, т.к. він додав: «Є обґрунтовані підстави вважати, що на території України були вчинені як імовірні воєнні злочини, так і злочини проти людства».

„Acta probant se ipsa” – «Діла говорять (свідчать) самі за себе» – віримо, що військові злочинці, як у минулому, так і зараз, будуть покарані.